У всіх народів мова – це засіб спілкування, у нас це – фактор відчуження.
Не інтелектуальне надбання століть, не код порозуміння, не першоелемент літератури, а з важкої руки Імперії ще й досі для багатьох – це ознака націоналізму
Ліна Костенко
Неофіційна сторінка поціновувачів та прихильників, що присвячена творчості геніальної поетеси. Українська письменниця - “шістдесятниця”
Нації вмирають не від інфаркту.
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку 21 століття. І якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу
Вже третій день живу у лісі
Вже третій день живу у лісі, годую білочку з руки. Зелений мох на древній стрісі. заткали древні павуки.
А що? І я спочину на хвилинку.
А що? І я спочину на хвилинку. Сама собі запалюю ялинку. Ліхтарики нехай замерехтять, сніжиночки нехай собі летять. І про життя спитаю у зозульки.
Я хочу на озеро Світязь
Я хочу на озеро Світязь, в туман таємничних лісів. Воно мені виникло звідкись, у нього сто сот голосів. Воно мені світить і світить, таке воно в світі одне.
О музи геліконів степових!
О музи геліконів степових! О жриці вогнищ, вже давно погаслих! Вода джерел, од спеки неживих, була не вельми щедра для Пегасів.
У світі злому і холодному
У світі злому і холодному, де щастя зіткане з прощань, чи ми пробачим одне одному цю несподівану печаль?