Вже третій день живу у лісі
Вже третій день живу у лісі, годую білочку з руки. Зелений мох на древній стрісі. заткали древні павуки.
У хаті глухо, як в печері, Вікно під фресками сльоти. І що там пустка Торрічеллі проти такої німоти?!
А тільки вогник засвітився, вікно зажевріло моє, — уже і цуцик приблудився, уже хвостом об ґанок б`є.